Чехія є одним із ключових союзників України під час війни.
Однак така допомога стала можливою насамперед через зміну влади у країні, що відбулася наприкінці 2021 року – напередодні початку повномасштабного вторгнення РФ.
Наступні парламентські вибори у Чехії пройдуть трохи більше ніж за рік. І виникає питання, чи збережеться рівень підтримки України у разі повернення до влади колишнього прем’єр-міністра Андрея Бабіша та його партії ANO.
Ймовірність такого сценарію суттєво зросла після місцевих виборів, що відбулися 20-12 вересня.
Одночасно у країні пройшли вибори до Сенату, де обирали третину складу вищої палати парламенту. Втім, ці вибори ще далекі до завершення, тож зосередимося лише на місцевих, на яких опозиційна партія ANO не просто посіла перше місце, але й має шанси отримати посади гейтманів (глав регіонів) у 10 з 13 країв країни.
І це далеко не єдина тривожна тенденція, яку показали місцеві вибори у Чехії.
“Звичайно, ми не повинні сприймати їх (місцеві вибори. – Ред.) як референдум щодо влади”, – стверджує президент Чехії Петр Павел. Проте він визнає, що ці вибори стали “сигналом уряду на майбутні парламентські вибори наступного року, де і на які частини нашої території звернути більше уваги”.
Тож і нам варто детальніше проаналізувати, які сигнали показали ці вибори і які зміни очікуються у дружній до нас країні.
Крок до реваншу
“Карел – це Бог. Те, що він зробив у Середньочеському краї, є неймовірним”, – так експрем’єр та головний тріумфатор виборів Андрей Бабіш схарактеризував керівника виборчої кампанії Карела Гавлічека.
Згадка про Середньочеський край є невипадковою. Особливість місцевих виборів у Чехії полягає в тому, що столиця не голосує разом із регіонами. Це не дозволяє повноцінно переносити результати місцевих виборів на національні – у столиці Бабіш не є дуже популярним, а тому за умови голосування Праги результат ANO, можливо, був би дещо гірший.
А можливо, і ні. І тут показовим є Середньочеський край – регіон, що оточує чеську столицю. Традиційно результати голосування там є подібними до столичних. А тому той факт, що ANO виграла навіть у пристоличному регіоні, може свідчити й про зміну настроїв у столиці.
Також сенсацією стала перемога ANO у Плзеньському краї, який досі вважався форпостом ODS – партії чинного прем’єра Петра Фіали.
Таким чином, спрацювала стратегія Бабіша подати місцеві вибори як вотум недовіри чинному уряду.
Кількість мандатів в органах регіональної влади після цих виборів у ANO зросла більш ніж у півтора раза – зі 178 до 292.
Загалом за ANO на місцевих виборах віддали голоси 34,5% виборців – показник, який на парламентських виборах майже гарантує перемогу та повернення Бабіша до влади.
А отримання опозицією своїх глав адміністрацій у більшості регіонів додатково посилює позиції ANO на виборах наступного року.
Щоправда, оцінюючи нові шанси опозиції на реванш, варто пам’ятати, що, окрім неголосування мешканців Праги, існує ще один фактор, який міг вплинути на результат.
Вибори проходили під час масштабної повені, яка суттєво вдарила по кількох регіонах Чехії. Влада цих регіонів пропонувала перенести голосування, проте центральний уряд вирішив не робити цього.
Як наслідок, явка склала лише 32,9%, що суттєво нижче за попередні голосування. А низька явка частіше грає на руку тим політичним силам, які ставлять на протестні настрої.
“Пірати” йдуть на дно
На відміну від ANO, партії, що входять до нинішньої коаліції, не змогли похвалитися успіхом.
Проте найбільш шокуючим став провал “Піратів”. Партія, що мала 91 мандат у регіональних органах влади, тепер матиме лише три. А відсоток виборців, що проголосували за “Піратів”, склав жалюгідні 3,5%.
Такий результат ставить під сумнів здатність партії потрапити до парламенту після виборів 2025 року.
Керівництво політсили оперативно відреагувало на цей сигнал від виборців – вже оголошено, що у відставку подає весь її керівний склад.
Також не виключено, що у партії підуть на більш різкі кроки, аж до виходу з коаліції.
Такий крок не позбавить коаліцію більшості у парламенті – через помилки у передвиборчій стратегії на виборах 2021 року, через які “Пірати”, які мали досить високий рейтинг, отримали лише чотири мандати.
Проте можливий вихід “Піратів” із коаліції означатиме заміну очільника Міністерства закордонних справ – зараз цю посаду обіймає кандидат від “Піратів” Ян Ліпавський.
Щоправда, в такому разі, швидше за все, і наступний глава МЗС Чехії продовжить курс, дружній до України. Тим більше, що за неписаними правилами чеської політики посада міністра закордонних справ входить до квоти найменшої коаліційної партії.
Тож за умови виходу “Піратів” з коаліції ця посада має відійти до квоти партії TOP-09 – однієї з найбільш проукраїнських у чеському політикумі.
Натомість головний ризик від провалу “Піратів” полягає у тому, що на виборах 2025 року партії коаліції більше не матимуть більшості.
І це також суттєво збільшує ймовірність реваншу Бабіша.
З партій, що входять до коаліції, збільшила кількість мандатів тільки ODS (про це мова піде нижче). Натомість інші партії лише послабили свої позиції, хоч і не так критично, як “Пірати”.
Звичайно, у нинішньої коаліції є в запасі ще рік, щоб виправити ситуацію. Проте наразі виглядає так, що єдиний сценарій, за якого коаліція збереже більшість – це якщо на наступних виборах до парламенту не пройдуть ані ультраправі (партія SPD Томіо Окамури), ані комуністи.
За такого сценарію перерозподіл мандатів тих партій, що не подолають прохідний бар’єр, може стати рятівним для коаліції.
Однак, як показали місцеві вибори, особливо розраховувати на такий сценарій не варто.
Повернення комуністів
Ще один тривожний сигнал нинішніх виборів – умовний успіх блоку Stačilo! (в перекладі з чеської – “Досить!”), а точніше, чеських комуністів.
Варто нагадати, що Чехія виявилася останньою країною регіону, де комуністи зберігали присутність у парламенті.
Лише на виборах 2021 року вони вперше не подолали виборчий бар’єр. І, як тоді вважали, назавжди покинули парламент.
Проте цьогорічні вибори показали їхнє повернення. Коаліція лівих партій, в яких комуністи були головною силою, здобула 32 мандати. Це друге після ANO покращення партійних показників, що є дуже непоганим (для комуністів, але не для нас) результатом. І тепер комуністи та їхні союзники можуть всерйоз розраховувати на повернення до парламенту після виборів 2025 року.
Рецепт відродження комуністів полягає не лише у ребрендингу.
Нова лідерка партії Катержина Конечна фактично копіює стратегію німецької політикині Сари Вагенкнехт – якомога більше популізму, критики ЄС та США та, звичайно, закликів припинити підтримку України.
На користь комуністам йдуть і скандали. Останній стався зовсім нещодавно – вже після завершення голосування “байкери у футболках із портретами Вацлава Гавела” (це офіційні дані празької поліції) атакували штаб комуністів, закидавши його балончиками з кольоровим димом.
Успіхи Stačilo! виглядають особливо тривожними, зважаючи на те, що за найгіршого сценарію саме ця політсила може стати коаліційним партнером для ANO. Нагадаємо, що за такого розкладу саме комуністи можуть отримати посаду глави МЗС, що для Києва взагалі виглядає як катастрофа.
Варто зазначити, що досі жодна з чеських партій не створювала коаліції з комуністами – занадто токсичним виглядає такий партнер. Однак цього разу формально ж може йтися про альянс не з комуністами, а з блоком лівих партій, куди комуністи входять….
Щоправда, більш імовірним вважається інший формат коаліції, про який також варто розповісти.
Перемога з нюансами
Для партії чинного прем’єра Петра Фіали результати цих місцевих виборів не можна назвати провалом. Навіть навпаки – попри те, що партія ODS втратила один мандат, виступаючи у складі коаліцій, вона збільшила свою присутність у регіональних органах на сім мандатів.
Також партія зберігає лідерство у двох краях: Південночеському та Південноморавському.
Проте особисто для прем’єра Петра Фіали цей результат однозначно став поразкою. Річ у тім, що найбільшого успіху ODS добилася у Південночеському краї, де кампанією керував давній опонент Фіали Мартін Куба.
Варто зазначити, що за керівництва Фіали ODS далеко відійшла від іміджу “м’яких євроскептиків”. Куба натомість пропонує повернутися до такої політики, критикуючи Фіалу в тому числі й за надмірну (на його думку) військову підтримку України.
В цьому Куба та його крило є досить подібними до Бабіша.
І це дає підстави прогнозувати, що у разі поразки ODS на виборах 2025 року саме Куба може замінити Фіалу на посаді голови партії.
А після цього – піти на створення коаліції з ANO.
Наостанок – кілька слів про ризики для України у разі повернення на посаду прем’єра Андрея Бабіша.
Швидше за все, він не стане ані “другим Орбаном”, ані навіть “другим Фіцо”. Завдяки замовленням для України чеська оборонна галузь показує найкращі показники зростання по економіці. Тож жоден прем’єр не стане “стріляти собі в ногу”, скасовуючи контракти з Україною.
При цьому, на відміну від Роберта Фіцо, Андрей Бабіш є бізнесменом, чиї компанії залежать від допомоги ЄС. І це ще один фактор, який унеможливлює радикальний розворот Праги.
Однак їхня перемога посилить голоси в ЄС тих, хто вимагає якнайшвидшого завершення війни, нехай навіть ціною поступок України.
А тому вибори, що відбулися у Чехії, стали вкрай тривожним сигналом для Києва.
Автор: Юрій Панченко,
редактор “Європейської правди”
Source: Європейська правда