Очолювала Постійну делегацію Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї НАТО, була членом Української частини Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС, очолювала міжпарламентську групу друзів «Україна — ЄС», групу з міжпарламентських зв’язків з Грузією, була Першим заступником співголови групи з міжпарламентських зв’язків з США.

З середини 2011 року до обрання до Верховної Ради керувала Ялтинською європейською стратегією (YES) – міжнародною мережею, покликаною сприяти розвитку справедливої, демократичної та процвітаючої України та підтримці реформ, необхідних для європейської інтеграції України.

До цього, з листопада 2007 року, працювала заступником директора та керівником програм міжнародної благодійної організації Open Ukraine Foundation, а з вересня 2009 р. і до травня 2011 р. обіймала посаду директора фонду. Займалася стратегічним плануванням та оперативною реалізацією програм Фонду, спрямованих на підтримку міжнародного співробітництва України, публічної дипломатії, просування позитивного іміджу країни, міжнародного діалогу з питань безпеки.

З 2002 по 2007 рр. була кореспондентом Української служби Радіо ВВС у США (м. Вашингтон) та на Кавказі (м. Тбілісі).

З 2001 по 2002 рр. виконувала обов’язки директора київського Центру Інституту «Схід-Захід», з 1998-го року працювала у Центрі на посаді керівника проекту.

В 1993 році стала керівником проекту в Українському незалежному центрі політичних досліджень у Києві. Пізніше очолювала Департамент міжнародних відносин центру.

Є членом наглядових рад ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» та ГО «Український інститут публічної політики», членом громадського об’єднання “Асоціація випускників «Аспен-Україна»;входить до правління громадської організації «Український медіа центр» («Український кризовий медіа центр»), правління YES.

Співавтор книги “Чорноморський регіон: співробітництво і безпека”, що була опублікована в 2000 р. інститутом «Схід-Захід» у Нью-Йорку.

Зараз Брайза проживає в Стамбулі, де він є членом правління компанії Turcas, публічної енергетичної компанії з продажу палива та виробництва електроенергії. Також він є CEO спільного турецько-фінського підприємства Lamor Turkey, яке працює в екологічній галузі. Крім того, він є членом правління компанії Nobel Upstream, яка розташована в Лондоні та займається розвідкою і видобутком нафти.

У 2012 Брайза завершив свою 23-річну кар’єру дипломата США як посол у Айзербайджані.

Раніше він займав посади заступника помічника Держсекретаря США (2005-2009) та директора апарату Національної Ради з безпеки в Білому домі (2001-2005) з питань зв’язків США з Туреччиною, Кіпром, Грецією, центральною Азією та південним Кавказом (включаючи посередництво у регіональних сепаратистських конфліктах).

Протягом 1998-2001 років посол Брайза був заступником спеціального радника Держсекретаря США з питань енергетичної безпеки каспійського регіону.

До роботи в Пуерто-Рико, вона займала посаду Міністра фінансів України (2014-16) в один з найбільш важких періодів української історії, спричинений глибокою рецесією, іноземною окупацією та війною на частині території.

До роботи у сфері держаного управління вона двадцять років працювала в приватному секторі, фокусуючись на малому та середньому бізнесі в Україні як співзасновниця та СЕО компанії Horizon Capital з понад $600 млн під управлінням та як CEO компанї Western NIS Enterprise Fund.

Яресько починала свою кар’єру в Державному департаменті США у Вашингтоні у 1989-92 роках та була Головою економічної секції Посольства США в Україні у 1992-95 роках, де відповідала за побудову нових економічних відносин між США та Україною, яка щойно отримала незалежність.

Пані Яресько часто виступає у засобах масової інформації, в тому числі CNN і CSPAN. Вона читає лекції у Stanford Business School, Harvard Kennedy School of Government, Ukrainian Catholic University, Notre Dame, Cambridge University, University of Michigan.

Депутат Сейму Литовської Республіки (1992-2015). Займав посади першого заступника Голови Сейму, Голови Комітету з питань європейської політики, лідер опозиції. Двічі був Прем’єр-міністром Литви (1999-2000 та 2008-2012).

В цю каденцію Європейського Парламенту (2019-2024) він є членом Комітету з питань зовнішньої політики (AFET), Комітету з питань промисловості, досліджень та енергетики.

Член інших парламентських груп: Конференція голів делегацій, Делегація міжпарламентського діалогу ЄС-Україна.

Андрюс Кубілюс є Головою литовської делегації, Головою чисельних міжпарламентських груп в Європейському Парламенті: Литовський кокус в ЄП, Балтійський кокус в ЄП, Форум східного добросусідства ЄС, Друзі європейського російського форуму.

1990 року був одним із засновників першої незалежної газети у Радянському Союзі — «Независимой газеты». З 1991 року співпрацює з Радіо Свобода, є ведучим низки програм цього медіа.

Автор багатьох публікацій у ЗМІ України, Росії, Польщі, США, країн Балтії, Ізраїлю та інших країн. Автор і ведучий низки телевізійних програм, зокрема, програми «Політклуб» на телеканалі «Еспресо ТБ».

Її дослідження фокусуються на а) процесах державного будівництва в пострадянських країнах; б) стосунках між ЄС та пострадянськими країнами; в) Євразійській інтеграції та її впливі на східну політику ЄС.

Вона видала декілька книжок, а саме (В ЛАПКАХ УСІ НАЗВИ): Eurasian Economic Integration: Law, Policy, and Politics, Edward Elgar, 2013 (with R. Dragneva); Ukraine between the EU and Russia: the Integration Challenge, 2015 (with R. Dragneva) and The Ukraine Conflict : Security, Identity and Politics in the Wider Europe, 2017 (with D. Averre).

Посол Вершбоу обіймав посаду заступника Генерального секретаря НАТО з лютого 2012 до жовтня 2016. Він був першим американським громадянином, який обіймав цей пост. Вершбоу був безпосередньо залучений у процеси політичної відповіді Альянсу на російську агресію проти України, підвищення спроможності сил стримування та оборони НАТО і поглиблення партнерських відносин НАТО з країнами – не членами Альянсу з Європи, Близького Сходу та північно-східної Азії.

До роботи в НАТО посол Вершбоу протягом трьох років працював помічником секретаря оброни США з питань міжнародної безпеки. На цій позиції він відповідав за координацію політики США у питаннях безпеки та оборони щодо національних та міжнародних організацій Європи (включно з НАТО), Середнього Сходу та Африки.

Протягом 1977-2008 років Вершбоу працював у службі зовнішніх зв’язків США. Він обіймав посади посла США в НАТО (1998-2001), в Російській Федерації (2001-2005) та в Республіці Корея (2005-2008). Також він обіймав керівні посади у Вашингтоні, а саме: спеціального помічника Президента та директора Ради Національної безпеки (1994-1997), а також директора Державного департаменту у справах Радянського Союзу (1988-1991). Протягом своєї кар’єри він займався посиленням оборонних відносин США із союзниками у Європі та Азії і трансформацією НАТО та інших європейських безпекових організацій для вирішення викликів, які постали після закінчення «холодної війни». Він також брав участь у зусиллях з підтримки демократії та прав людини у колишньому Радянському Союзі.

Олександр Вершбоу отримав ступінь бакалавра у галузі російських та східноєвропейських досліджень у Yale University (1974) та ступінь магістра міжнародних відносин та диплом російського інституту Columbia University (1976).