Емманюель Макрон продовжує активно займатися порядком денним російсько-української війни.
7 березня президент Франції обговорить із лідерами парламентських партій направлення французьких військових в Україну; того ж дня відбудеться відеоконференція міністрів закордонних справ і міністрів оборони 28 країн, які брали участь у паризькій Конференції на підтримку України.
Попри оптимістичні заяви зі Стокгольма та Брюсселя про те, що Угорщина нарешті зняла блокаду зі вступу Швеції до НАТО, реальні зміни виявилися не настільки швидкими. Шведському міністру закордонних справ довелося навіть скасувати вже призначену поїздку до Вашингтона, бо Будапешт не поспішає завершувати процедуру.
Триваюча російська агресія проти України стала не лише критичним випробуванням українського суспільства на стійкість, але й лакмусовим папірцем для європейської архітектури колективної безпеки.
Однак нинішній рівень військової підтримки України з боку Заходу лише дозволяє Україні не програти, але далеко не відповідає тому, що необхідно для досягнення перемоги.
Наприкінці минулого тижня президент Зеленський відвідав Берлін та Париж, щоби підписати там угоди про безпекову співпрацю. Тепер, разом з проривною британською угодою, Україна має безпекові угоди вже з трьома державами-членами G7.
Європейський Союз нарешті визначився зі своїми діями щодо заморожених російських активів.
Минулого тижня ЄС зробив вкрай важливий крок щодо цих заморожених російських активів. Йдеться про $300 млрд резервів Центробанку РФ. Саме ці кошти, як розповів у своєму нещодавньому інтерв’ю директор Реєстру збитків для України Маркіян Ключковський, є пріоритетом для України.
7 лютого високий представник Євросоюзу з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель відвідав Україну – вже вчетверте від початку великої війни з РФ.
Цього разу, окрім непублічних подій та поїздок (він, наприклад, відвідав два заводи з виробництва дронів), Боррель виступив у Верховній Раді, і його промову точно можна назвати знаковою.