У Вільнюсі за два дні було все – і щира радість, і розчарування, і образа, і примирення, і надія.
Так склалося, що цього разу щира радість стосувалася Швеції, для якої нарешті Туреччина відкрила двері для членства. Усі решта емоцій, на жаль, вирували в контексті України.
Вільнюський саміт НАТО 2023 року міг принести спільну геополітичну перемогу і Україні, і самому Альянсу – але, на жаль, став символом втрачених можливостей.
Його рішення щодо України можна описати двома словами: стратегічна невизначеність. Воно лишає відкритими абсолютно усі сценарії подальших відносин України і НАТО.
Головна сенсація – це примирення Швеції та Туреччини. Скандальні акції зі спалення та паплюження Корану, наростання вимог Анкари, яка дійшла навіть до заяв про те, що в обмін на розблокування вступу Стокгольма до НАТО хоче гарантій вступу до ЄС – усе це виявилося геть не важливим і було потрібне лише для підняття ставок на переговорах, свідчить письмова домовленість лідерів двох країн, досягнута у Вільнюсі.
Після 24 лютого 2022 року заголовки медіа змагаються у підрахунках десятків і сотень мільярдів доларів США заморожених російських активів у різних країнах, а відшкодування заподіяних агресією РФ збитків розглядається як легітимна мета їх подальшого використання.
Однак погляди України і держав, які утримують російські активи, щодо того, як цього досягнути, відрізняються.
46-й президент США Джо Байден точно увійде у світову історію. До певної міри він вже зробив це. Російська неспровокована агресія, що переросла у найбільшу війну в Європі за останні 75 років, не залишила іншого шансу.
За останні дні з’явилося декілька обнадійливих заяв про те, що введене Євросоюзом обмеження на український агроекспорт не буде продовжено після 15 вересня.
Зокрема, із заявами про готовність більше не продовжувати дію заборони, введеної у травні, виступив президент Польщі Анджей Дуда, а також міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь.