Перебіг російсько-української війни логічно привів багатьох людей як усередині країни, так і на Заході до критичного усвідомлення, що членство України в НАТО — обов’язковий пункт української перемоги у війні й заразом стратегічної поразки Російської Федерації.
Let’s increase the pressure on EU leaders for more support to Ukraine 🇺🇦 🇪🇺
Make Putin lose… and finally end this horrible war!
Після нервового першого дня саміту НАТО, що супроводжувався жорсткою критикою Альянсу з боку Зеленського і завершився украй невдалим рішенням щодо України, усім сторонам вдалося “збити напругу” та зблизити позиції.
В Офісі президента України, де розглядали усі варіанти, аж до від’їзду в Київ, ухвалили єдине правильне рішення лишитися у Вільнюсі та показово відмовитися від критики Альянсу.
У Вільнюсі за два дні було все – і щира радість, і розчарування, і образа, і примирення, і надія.
Так склалося, що цього разу щира радість стосувалася Швеції, для якої нарешті Туреччина відкрила двері для членства. Усі решта емоцій, на жаль, вирували в контексті України.
Вільнюський саміт НАТО 2023 року міг принести спільну геополітичну перемогу і Україні, і самому Альянсу – але, на жаль, став символом втрачених можливостей.
Його рішення щодо України можна описати двома словами: стратегічна невизначеність. Воно лишає відкритими абсолютно усі сценарії подальших відносин України і НАТО.
Країни НАТО пообіцяли Україні підтримку, але не визначилися з її запрошенням до альянсу. 503-й день війни