• Проєкт Закону України про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел
• Проєкт Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів»
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа
• Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконне переміщення, депортацію, невиправдану затримку репатріації дитини, вербування та використання дитини у військових цілях представником іноземної держави
• Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про основні засади молодіжної політики” щодо удосконалення механізмів фінансового забезпечення реалізації молодіжної політики
• Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України і Кримінального процесуального кодексу України та Закону України “Про санкції” щодо встановлення відповідальності за порушення спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)
• Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану
• Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо деяких питань проведення конкурсу на посаду судді
• Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про місцеві державні адміністрації” та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення законності в діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування
• Проєкт Закону України про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо удосконалення процедур подання та перевірки декларацій доброчесності суддів
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі
• Проєкт Закону про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення норм законодавства у сфері питного водопостачання та водовідведення
• Проєкт Закону про внесення змін до статті 9-7 Закону України “Про альтернативні джерела енергії”
• Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України “Про прокуратуру” щодо відновлення інституційної незалежності органів, що здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у справах про корупційні правопорушення
• Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження заборони електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах
• Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо боротьби з проявами дискримінації
• Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення захисту прав людини під час проведення обшуку
• Проєкт Закону про внесення зміни до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України щодо розширення підслідності Національного антикорупційного бюро України
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері донорства крові та компонентів крові
• Проєкт Закону про захист від субсидованого імпорту
• Проєкт Закону про захист від демпінгового імпорту
• Проєкт Закону про внесення змін до статті 284 Кримінального кодексу України щодо відповідальності капітанів суден за ненадання допомоги людям, які зазнають або зазнали лиха
• Проєкт Закону про аптечну діяльність

1. What has happened?

The Verkhovna Rada of Ukraine has adopted a law that significantly alters the balance of power within the national anti-corruption framework. As a result, the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine (NABU) and the Specialized Anti-Corruption Prosecutor’s Office (SAPO) have effectively lost their institutional independence and have been subordinated to the Prosecutor General.

2. Why is this critical?

This law constitutes a breach of one of Ukraine’s core obligations to the European Union: ensuring the institutional independence of anti-corruption bodies. Its adoption could jeopardize the opening of accession negotiations with the EU, expected in autumn 2025.

3. Which provisions are being violated?

• Article 255 and Annex XL of the EU–Ukraine Association Agreement
• Article 5(3) of EU Directive 2017/1371 (PIF Directive)
• European Commission Recommendation No. 1 for candidate status
• Standards of GRECO (Group of States against Corruption) and the Venice Commission

4. What needs to be done?

• Halt the signing of the law by the President
• Initiate a reconsideration of the law by the Verkhovna Rada
• Remove provisions that place NABU and SAPO under the authority of the Prosecutor General
• Involve the Venice Commission in providing an expert legal assessment

5. Conclusion

Law No. 4555-IX contradicts EU law, undermines the independence of Ukraine’s anti-corruption institutions, and poses a direct threat to the country’s European integration trajectory.

• Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання діяльності Вищої ради правосуддя
• Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо усунення недоліків регулювання укладення угод про визнання винуватості та розширення кола суб’єктів кримінальної відповідальності за незаконне збагачення
• Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового і удосконалення адміністрування акцизного податку
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо провадження господарської діяльності у сфері ресторанного обслуговування
• Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності податкових органів
• Закону про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов провадження господарської діяльності у сфері рекреаційного обслуговування
• Проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів
• Проєкт Закону про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України складових безпілотних систем, що ввозяться фізичними особами
• Проєкт Закону про внесення змін до розділу XXI Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом складових безпілотних систем, що ввозяться фізичними особами
• Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо спрощення закупівель сільськогосподарської продукції українського виробництва
• Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення порядку оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях до вимог Директиви Ради ЄС № 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість
• Проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку сплати митних платежів до вимог Директиви Ради ЄС № 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість та до Закону України “Про поштовий зв’язок” щодо окремих питань здійснення міжнародного поштового обміну
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Антимонопольного комітету України
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшої гармонізації законодавства про компанії із законодавством Європейського Союзу
• Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про публічні електронні реєстри” щодо забезпечення безперервного функціонування публічних електронних реєстрів
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур нагляду за кібербезпекою та запровадженням європейських схем сертифікації кібербезпеки
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини у відповідність до актів права Європейського Союзу
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та у сфері благополуччя тварин у відповідність до актів права Європейського Союзу
• Проєкт Закону про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства
• Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо механізму врегулювання податкового боргу постачальника “останньої надії” на ринку електричної енергії
• Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про місцеві державні адміністрації” та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні

• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур нагляду за кібербезпекою та запровадженням європейських схем сертифікації кібербезпеки
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та у сфері благополуччя тварин у відповідність до актів права Європейського Союзу
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини у відповідність до актів права Європейського Союзу
• Проєкт Закону “Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства”
• Проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшої гармонізації законодавства про компанії із законодавством Європейського Союзу
• Проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні електронні реєстри» щодо забезпечення безперервного функціонування публічних електронних реєстрів
• Проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Антимонопольного комітету України
• Проєкт Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо механізму врегулювання податкового боргу постачальника “останньої надії” на ринку електричної енергії

• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання діяльності Вищої ради правосуддя
• Проєкт Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо усунення недоліків регулювання укладення угод про визнання винуватості та розширення кола суб’єктів кримінальної відповідальності за незаконне збагачення
• Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо провадження господарської діяльності у сфері ресторанного обслуговування
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов провадження господарської діяльності у сфері рекреаційного обслуговування
• Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності податкових органів
• Проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів
• Проєкту Закону про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України складових безпілотних систем, що ввозяться фізичними особами
• Проєкт Закону про внесення змін до розділу XXI Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом складових безпілотних систем, що ввозяться фізичними особами
• Проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового і удосконалення адміністрування акцизного податку
• Проєкт закону про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо спрощення закупівель сільськогосподарської продукції українського виробництва
• Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення порядку оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях до вимог Директиви Ради ЄС №2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість
• Проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку сплати митних платежів до вимог Директиви Ради ЄС №2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість та до Закону України “Про поштовий зв’язок” щодо окремих питань здійснення міжнародного поштового обміну

У неділю Соціал-демократична партія (СДПН) Олафа Шольца святкувала перемогу на місцевих виборах у східній німецькій землі Бранденбург.

Попри те, що цей регіон вважається оплотом соціал-демократів, цього разу перемога була далеко не очікуваною.

Відрив від ультраправої “Альтернативи для Німеччини” (“АдН”), що прийшла другою, соціал-демократам вдалося скоротити тільки в останні тижні, що зрештою призвело до крихкої переваги СДПН (30,9%) над “АдН” (29,2%) на 1,7 відсоткового пункту.

Успіх у Бранденбурзі мав би принести полегшення канцлеру Німеччини. Те, чи зможе його партія уникнути катастрофи й втримати регіон, вважали вкрай важливим для подальшої стійкості урядової коаліції і політичного майбутнього Олафа Шольца.

Але ні перемога його партії, ні тимчасове заспокоєння не стали однозначними для канцлера.

Більшість спостерігачів за бранденбурзькими виборами зійшлися на думці, що СДПН вдалося забезпечити свій успіх передусім завдяки популярності місцевого прем’єр-міністра Дітмара Войдке, дистанціюванню останнього від канцлера та страху виборців перед приходом до влади “АдН”.

Інший критичний момент: хоча у регіоні вдалося не допустити перемоги проросійських ультраправих, СДПН, схоже, доведеться співпрацювати з іншою проросійською партією – ліворадикальним “Альянсом Сари Вагенкнехт” (BSW), що прийшов третім лише через дев’ять місяців після створення.

Консерватори від ХДС посіли тільки четверте, останнє місце, а менші партії, що входять до коаліції на національному рівні, – “Зелені” та вільні демократи – до бранденбурзького ландтагу взагалі не пройшли.

Із завершенням виборів у Бранденбурзі, а також у Саксонії та Тюрингії, що пройшли на початку вересня, у Німеччині фактично стартує кампанія виборів-2025, у яку керівна коаліція в Берліні заходить у передсмертному стані, а прихильні до Росії ліво− і праворадикали – з посиленими позиціями.

Для нас же важливо те, що останні не лише матимуть більший вплив на політику у трьох східних регіонах, а й формуватимуть настрої загальнонаціональної кампанії, у тому числі стосовно підтримки України.

Перемога без Шольца

Для соціал-демократів Бранденбург – непересічний регіон. Це єдина земля на сході країни, яку з 1990 року вони безперервно очолювали. А ще саме у цій землі, в Потсдамі під Берліном, живе канцлер Олаф Шольц із дружиною.

Коли соціал-демократи святкували перемогу, Шольц був за 6 тисяч кілометрів від дому, у Нью-Йорку. Приблизно так само далеко він тримався й від виборчої кампанії, незважаючи на те, що живе у Потсдамі.

Увесь Бранденбург був обвішаний плакатами із зображенням Дітмара Войдке, що пропрацював на посаді очільника земельного уряду 11 років, у тому числі з жартівливими написами на кшталт “Якщо лисина – то Войдке”.

Шольца не було видно ні у агітації, ні на публічних заходах. І невипадково.

Войдке вирішив максимально відсторонитися від непопулярного глави уряду, вважаючи, чи рішення урядової коаліції та фігура Шольца тягнуть партію на дно. І як виглядає, не прогадав.

65% усіх жителів Бранденбурга вважали Войдке хорошим регіональним прем’єром, а 50% заявляли, що переобрали б його главою уряду на гіпотетичних прямих виборах, тоді як головні кандидати від ХДС і “АдН” отримали би лише по 9%.

Водночас 74% виборців СДПН у Бранденбурзі кажуть, що коаліція у Берліні через суперечки практично недієздатна, а 61% – що Шольц не відповідає лідерським зобов’язанням.

Войдке намагався здобути голоси, переконуючи виборців у хороших економічних кроках регіонального уряду.

Наприклад, вказував на отримання згоди Tesla відкрити свій перший величезний завод у Бранденбурзі, де працевлаштовані 12 тисяч людей. Натомість рішення коаліції в Берліні заборонити імпорт російської нафти через повномасштабне вторгнення Росії в Україну вплинуло на нафтопереробний завод PCK Schwedt, що був змушений шукати нових постачальників.

Іншим важливим фактором перемоги СДПН називають страх місцевих виборців допустити ультраправих до влади. На ньому, до речі, Дітмар Войдке й зіграв, поставивши ультиматум: або я, або “АдН”. Він поставив на карту все та пообіцяв піти з посади лідера СДПН у Бранденбурзі, якщо “Альтернатива для Німеччини” виграє.

Вважають, що завдяки цій стратегії він і досягнув успіху. Опитування з початку 2023 року віддавали перемогу “АдН” і тільки результат голосування перетасував таблицю переможців.

Виборців вдалося мобілізувати, і явка була рекордною (майже 73%), при цьому 75% виборців СДПН в опитуванні Infratest Dimap заявили, що сприймають соціал-демократів критично, але проголосували за них, бо не хочуть посилення “АдН”.

Від цієї стратегії, утім, постраждали менші партії, в яких соціал-демократи “висмоктали” підтримку. “Зелені” та вільні демократи не подолали виборчий бар’єр, а консерватори ХДС залишились розчарованими з усього 12,1% підтримки.

Тепер на соціал-демократів чекає непростий і навіть малоприємний етап формування коаліції.

Союз із “друзями Путіна”

Результат голосування різко обмежив можливості альянсів для соціал-демократів.

Союз із “АдН” у Войдке категорично відкидають. Між тим ультраправі будуть не просто в опозиції. Вони отримали так звану блокуючу меншість мандатів та зможуть блокувати важливі рішення – наприклад, зміни до конституції землі або призначення суддів конституційного суду.

Та повернемось до коаліційних варіантів. Можливими залишаються два сценарії: з ХДС та з BSW або тільки з BSW.

Коаліція тільки СДПН і ХДС неможлива, оскільки для неї партіям не вистачає одного мандата.

Перший, трипартійний варіант коаліції вважається малореальним, оскільки християнські демократи вже заявили, що виборці не дали партії мандата для входження в уряд, тому ХДС готова працювати у парламентській опозиції. Утім, партія все ж готова взяти участь у попередніх переговорах про формування уряду, та, знову ж таки, шанси на її входження до коаліції не здаються великими.

Найбільш імовірний сценарій – і це погана новина – що бранденбурзька СДПН почне переговори з проросійськими ліворадикалами Сари Вагенкнехт, які виступають проти підтримки України зброєю і за “мир” з РФ на путінських умовах.

Дітмар Войдке, оцінюючи перспективи майбутнього союзу, сказав, що політичної стабільності буде досягти нелегко. А генеральний секретар СДПН у Берліні Кевін Кюнерт заявив, що дуже мало знає про регіональну політичну стратегію BSW, натомість, якщо почнуться переговори, то він очікує на відкриття “скриньки Пандори”.

Ще до місцевих виборів у трьох східних землях лідерка партії Сара Вагенкнехт висунула умовою для майбутніх коаліцій у місцевих парламентах проросійську позицію щодо України – при тому, що компетенції регіональних урядів ніяк не пов’язані із зовнішньою політикою, яку проводить федеральний уряд.

Співлідерка BSW Аміра Мохаммед Алі підтвердила проросійський ультиматум для можливої коаліції. Вона заявила, що новий уряд у Потсдамі повинен буде висловитися на користь мирних переговорів із Росією і проти розміщення нової американської зброї, зокрема ракет “Томагавк”, у Німеччині, яке нещодавно підтримав уряд у Берліні.

“Ми вважаємо, що уряд землі повинен висловитися через Бундесрат за більш мирну зовнішню політику, а також проти розміщення ракет середньої дальності”, – заявила Мохаммед Алі.

Тепер питання у тому, чи піде СДПН на зовнішньополітичні поступки “друзям Путіна”.

На федеральному рівні у партії заявили, що не давали ніяких вказівок місцевому осередку щодо формування коаліцій. А Дітмар Войдке каже, що партія BSW змішує федеральні та земельні питання.

“У землі Бранденбург немає ні власного міністерства закордонних справ, ні власного міністерства оборони”, – натякнув Войдке на те, що рішення щодо зовнішньої політики повинні опинитись поза межами коаліційних обговорень.

Зрештою, оглядачі прогнозують, що СДПН та BSW мали б дійти згоди щодо важливих місцевих питань – особливо з огляду на те, що лідер бранденбурзького BSW Роберт Крумбах протягом понад 40 років був членом Соціал-демократичної партії і лише цього року приєднався до “Альянсу Вагенкнехт”.

Проблеми у Шольца

Як уже йшлося вище, бранденбурзька перемога не стала великим полегшенням для Шольца.

Навпаки, вона показала, що соціал-демократи здатні пришвидшеними темпами наростити підтримку, якщо тримають дистанцію від канцлера. Тож майже гарантовано на главу уряду далі чекають турбулентні часи – потрібно переконати однопартійців, що він здатний привести партію до перемоги восени наступного року.

Зробити це йому потрібно буде в умовах, коли його урядова коаліція продовжує пробивати рейтингове дно. Нещодавнє опитування показало, що тільки 3% німців хотіли б знову побачити при владі коаліцію СДПН, вільних демократів та “Зелених”.

А сам Шольц залишається найнепопулярнішим канцлером з часів возз’єднання Німеччини.

У лавах соціал-демократів вже тривалий час лунають голоси, чи не замінити на наступних виборах Шольца на більш популярного міністра оборони Бориса Пісторіуса. Чи вдалося переможним результатом у Бранденбурзі заспокоїти занепокоєних, наразі відповісти важко.

Турбулентність відчуватиметься не тільки у власній партії Шольца, а й у коаліції. Вільні демократи, які не набрали і одного відсотка у Бранденбурзі, борються за виживання та проходження до наступного федерального парламенту. В партії лунають заклики розірвати зв’язки з ослабленою коаліцією, хоча партійний лідер Крістіан Лінднер наразі обмежується тільки натяками на вихід та висуває умови до коаліційних партнерів, задоволення яких вимагає до середини грудня. А попереду ще ухвалення бюджету в Бундестазі, в якому ключовим для нас є питання військової підтримки.

І нарешті, Шольц не зможе ігнорувати зростаючу симпатію виборців до “Альтернативи для Німеччини” та BSW, які вже отримали більшу роль у трьох східних землях і націлюються на те ж на федеральному рівні. Шольц уже запровадив контроль на кордонах Німеччини, аби відреагувати на занепокоєння виборців двох радикальних партій міграційною політикою.

Наскільки він готовий коригувати свій курс далі і чи не зачепить ця корекція курсу підтримку України?

Останні проблеми з фінансуванням допомоги України під час бюджетних обговорень показали, що це не виключено.

Чи не почуємо ми ближчим часом від Шольца більше закликів до миру між Україною та Росією? Або й до територіальних поступок чи інших неприємних Києву компромісів?

Виборча кампанія, що починається у Німеччині, дасть відповіді на ці питання, а “ЄвроПравда” стежитиме за нею.

Автор: Христина Бондарєва,

журналістка “Європейської правди”

Source: Європейська правда

У Володимира Зеленського навряд чи були ілюзії щодо того, яким складним буде його нинішній візит до США.

Завершальна фаза, можливо, найбільш драматичної з 1968 року президентської кампанії у США. Підігрітий максимально інтерес до анонсованого Плану перемоги, який президент України пообіцяв представити не тільки президенту США, а й обом кандидатам.

І паралельно – потреба вирішити цілий перелік нагальних та водночас чутливих питань ще з нинішньою адміністрацією.

Однак навряд чи глава держави особисто чи хтось з його команди міг уявити,

що поїздка президента України до США стане візитом в американське передвиборче пекло.

Ситуацією, коли український президент буде фактично звинувачений чільними представниками Республіканської партії в підігруванні виборчій кампанії кандидата від Демократичної партії, а спікер Конгресу письмово вимагатиме від Зеленського негайного звільнення посла України.

Адже це щось абсолютно безпрецедентне в українсько-американських відносинах.

Залучення поза бажанням

Парадоксальність ситуації полягає у тому, що і Зеленський, й інші представники української влади часом навіть занадто показово демонстрували рівновіддаленість від обох таборів кандидатів, без жестів симпатії жодному з них.

“Кого обере американський народ, з тим і будемо працювати”, – приблизно так звучала позиція України у відповідь на всі питання з цього приводу.

Ба більше, на відміну від деяких міжнародних партнерів України, Зеленський якраз і не був помічений у драматизації можливого повернення Дональда Трампа в Білий дім. Його аж ніяк не можна зарахувати ні до політичного фан-клубу Демократичної партії, ні, тим більше, нині чинного президента США, відносини з яким у президента України відверто не склалися..

Так само довгий час не складалися відносини з віцепрезиденткою Камалою Гарріс, яка протягом більшості із семи зустрічей з українським президентом виступала в основному в ролі ретранслятора тривожних повідомлень від президента США і демонструвала радше протокольну підтримку України, а не щире зацікавлення в її перемозі.

Справжній діалог із Гарріс почав вибудовуватися лише під час її візиту на Саміт миру у Швейцарії.

Понад те, є підстави стверджувати, що з наростанням розчарування нинішньою, багато в чому паралізованою страхом адміністрацією США страшилки щодо повернення Трампа, котрі озвучували й продовжують озвучувати закордонні співрозмовники української влади – як з лав Демократичної партії, так і з окремих європейських країн, – здатні більше викликати роздратування в українських високих кабінетах, аніж справді налякати.

“Як ви взагалі можете так спокійно ставитися до ідеї повернення Трампа в Білий дім?” – не раз доводилось чути від закордонних дипломатів та експертів.

На момент візиту Зеленського до США в американському дискурсі сформувалось уявлення, що перемога Гарріс – це добре для України, погано для Ізраїлю, перемога Трампа – це добре для Ізраїлю, погано для України.

Під час візиту Зеленського стало очевидно, що в частині України віцепрезидентка США намагається лише посилити це сприйняття, використовуючи контраст у риториці щодо України між нею і Трампом як доказ того, що лише її президентство здатне забезпечити подальшу підтримку України.

Найцікавішим – і, можливо, найсумнішим для України – в цій історії є те, що чимало чільних представників адміністрації дійсно переконані, що вони роблять для України максимум можливого, а стратегія Джо Байдена настільки ефективна, що все, що потрібно Камалі Гарріс у разі обрання – це з гордістю її продовжувати.

Вони дійсно вважають, що перемогою є вже сам факт, що Україна третій рік поспіль здатна продовжувати боротьбу (“Ukraine is still free”), і саме лідерство Білого дому та президента Байдена забезпечило підтримку цій боротьбі.

А якщо Україна чи її друзі вважають не так, то проблема у їхньому вмінні бути вдячними, а не у результатах роботи адміністрації на українському напрямку.

Візит за інших передвиборчих розкладів

Однак повернімося до контексту візиту.

Майже бездоганно пройшовши по тонкому політичному льоду під час візиту до Вашингтона у липні, Володимир Зеленський був впевнений, що йому вдасться зробити це і цього разу.

Зрештою, дійсно вдалося, але спочатку довелося зіштовхнутись з новою політичною реальністю, в якій кандидатами в президенти вже є не Трамп і Байден, як було під час його попереднього візиту до США, а Трамп і Гарріс.

У першій реальності Трамп впевнено позиціонував себе за п’ять хвилин президентом і не особливо переймався заявами та загалом візитами міжнародних лідерів. У другій – він почувається вразливим, відчуває, що з’явився ризик програти.

Складається враження, що Трамп досі не може змиритися з тим, що Байден більше не його опонент. Відтак він місцями панікує, зривається, бʼє по Україні як по одній зі своїх улюблених мішеней ще з виборчої кампанії 2016 року, коли нас так само звинувачували у втручанні в американські вибори на користь кандидатки від Демократичної партії Гілларі Клінтон.

Є підстави вважати, що десь з того часу Україна почала сприйматися Трампом як улюблене дитя демократів та стала своєрідним політичним прокляттям для нього самого.

Це відчуття лише посилилося у 2019-2020 роках, коли телефонна розмова саме з президентом України стала тригером процесу, котрий переріс у першу спробу імпічменту 45-го президента.

Однак є дві дуже серйозні відмінності зі звинуваченнями України у втручанні в вибори в 2016 та в 2020 роках і зараз.

По-перше, тоді окремі відомі громадяни України дійсно дали підстави говорити про спроби вплинути на виборчий процес, надаючи чи обіцяючи командам кандидатів певні компрометуючі матеріали на чільних представників кампанії Трампа вісім років тому, і на членів сім’ї Байдена чотири роки тому.

Натомість зараз Україна не давала навіть мінімальних підстав для звинувачень у втручанні у вибори.

По-друге, станом на 2016 рік (з яким у ці дні виникає стійке дежавю і досвід якого мали врахувати в українській делегації, готуючи нинішній візит) підтримка США не була настільки критичною.

Як не була настільки критичною потреба у взаємодії з президентом США, що добуває останні тижні на посаді.

Тут така потреба залишається до завершення каденції Байдена, бо у розпал гарячої фази повномасштабної війни ми не маємо розкоші чекати на вибори, інавгурацію та формування нового уряду, як це роблять багато інших країнах світу, аби вирішити нагальні питання.

Під час нинішнього візиту Зеленський мав одночасно подбати про те, як вписати український порядок денний у передвиборчу американську матрицю, котра, з одного боку, складається з того, наскільки та чи інша міжнародна зустріч та заява кандидатів допоможе їм підвищити шанси на обрання, а з іншого – зводиться до формування спадщини (legacy) нинішнього президента, в якому Україні буде відведене не ключове, але все ж чільне місце.
Володимир Зеленський перебував у США в той момент, коли адміністрація США відчайдушно, місцями метушливо шукала рішень, які б задовольнили обидві потреби – допомогли Камалі Гарріс стати президентом і сприяли посиленню президентської спадщини Джо Байдена.

У Трампа натомість відчайдушно шукали можливостей нівелювати різницю в рейтингах підтримки у ключових swing states, від яких зрештою залежать результати виборів.

Зокрема – чи навіть передусім – у Пенсильванії, котру Зеленський відвідав з благородною метою, очевидно, продемонструвати, як від допомоги Україні виграють конкретні підприємства у США, створюються нові робочі місця.

Завод у рідному місті Байдена – дійсно одне з найбільш показових підприємств у цьому плані в США. Однак для команди Трампа Пенсильванія сьогодні – це виключно про його власне забезпечення робочим місцем в Овальному кабінеті.

Звідси й така реакція на візит.

“Спадщина” Байдена

Не лише виборче тло було суперскладним для візиту українського президента.

Тло щодо формування спадщини Байдена теж не було надто сприятливим.

На момент візиту Зеленського до США в адміністрації панувало переконання, що рішенням, яке могло б одночасно стати основою зовнішньополітичної спадщини Байдена і допомогти Камалі Гарріс з обранням, мало б бути хоча б якесь перемирʼя на Близькому Сході.

Ризикну припустити, що

для Байдена зараз важливіше не допустити ширшої війни на Близькому Сході, аніж подбати про завершення війни в Україні.

І є певні підстави вважати, що насправді цей пріоритет де в чому заважає, а не допомагає імплементації українського порядку денного.

Скажімо, злі язики в дипломатичних колах подейкують, що рішення про удари вглиб Росії західною далекобійною зброєю досі не стало реальністю через американську “вдячність” Москві за “стримування” Ірану в регіоні, а не лише через ядерні страшилки Путіна.

До речі, якщо далекобійні удари не мають сенсу й не спроможні зіграти жодної важливої ролі у війні, як стверджують деякі американські посадовці, то чому Путін особисто погрожує відреагувати застосуванням ядерної зброї саме на це “безсенсовне” рішення?

Новим яскравим промінчиком у контексті спадщини Байдена щодо України став напередодні візиту хіба що початок реальної дискусії про можливе запрошення України до НАТО ще за його каденції у разі виконання Україною певного переліку передумов у контексті реформ.

Дійсно, таке запрошення не просто суттєво посилило б спадщину 46-го президента, воно зробило б її найбільш значущою серед усіх демократичних президентів США в історії незалежної України.

Однак публічно Байден зробив на пресбрифінгу з Зеленським наголос на так званому безпековому компакті, а не на членстві в НАТО. Очевидно, ця дискусія буде продовжена на майбутніх зустрічах з українським президентом.

Адміністрації на сьогодні дуже важливо не дати приводів для посилення і без того активної риторики Дональда Трампа, що політика Байдена щодо російсько-української війни – це безпосереднє втягування США у третю світову війну та ядерне протистояння з РФ.

Попри інший, не український фокус у Вашингтоні, Зеленському вдалося привернути увагу до свого візиту широко розрекламованим Планом перемоги, який він віз презентувати і нинішньому президенту, і двом кандидатам.

Наразі виглядає так, що навіть якби цей план до останнього існував лише у вигляді чека з ресторану, його варто було б завчасно анонсувати, аби не лише привернути увагу до перебування Зеленського в США, а й пожвавити дискусії саме у контексті того, як Україна може виграти війну, а не “заморозити” її “по лінії фронту”, як почали активно пропонувати окремі політики у Вашингтоні та інших столицях світу.

Водночас завдяки цій дискусії ми виявили і кілька вразливих місць у контексті нашого бачення перемоги.

По-перше, це

подальший розрив між вербальним та практичним

з боку демократичної адміністрації.

Незважаючи на публічні заяви – зокрема, з боку Камали Гарріс – щодо підтримки бачення Зеленського в контексті завершення війни, наразі відсутні чіткі ознаки того, що нинішня адміністрація сприйняла план президента України з великим ентузіазмом і готова по пунктах розпочати його виконання.

Є інформація, що найближчими тижнями там детальніше вивчатимуть пропозиції президента України і продовжать їхнє обговорення під час наступної зустрічі лідерів держав у жовтні в Берліні.

Початкове зацікавлення пропозиціями Зеленського і відсутність ентузіазму після ознайомлення з ними може пояснюватись тим, що в адміністрації США очікували швидше побачити план перемир’я, а не план перемоги, виконання якого вони і надалі не вважають реалістичним.

Однак нинішня адміністрація частково сама себе загнала в пастку позицією, що виключно Україна має пропонувати, на яких умовах і яким чином завершувати війну.

Відповідно, вони не можуть ігнорувати українські пропозиції відкрито.

Власне, в цьому – хто має бути ініціатором та автором завершення війни – є чи найбільше розходження між демократами та республіканцями.

Якщо Гарріс слідом за Байденом наголошує, що це має бути Україна, то Трамп чітко дає зрозуміти, що цей процес очолить він особисто і зі своїм власним планом.

Відтак Зеленському дуже важливо продемонструвати на зустрічі з республіканським кандидатом, що український план – це не виклик і тим паче не дипломатичний ляпас плану Трампа.

Це швидше потенційний внесок у його план, який Україна готова обговорювати з ним безпосередньо заради реального миру, а не чергового крихкого перемир’я.

Авторка: Альона Гетьманчук,

директорка Центру “Нова Європа”, старша асоційована аналітикиня Атлантичної ради США

Source: Європейська правда

Day 947.

Today, following the usual military and political updates in this major week, we talk to two of the most high profile analysts of the war about their new report into how rectifying systematic failures in Western analysis and intelligence is vital for preventing future conflict.

Джерело: The Telegraph

Today, as he heads to Washington, we look at President Zelensky’s 4-point peace plan and hear from Berlin as Chancellor Scholz survives an electoral challenge from left and right.

Джерело: Віталій Портников

У оточенні Трампа повідомили, що колишній американський президент не збирається зустрічатися із Володимиром Зеленським.

Джерело: Віталій Портников