За початковим планом ухвалення цього документа очікувалося до кінця поточного року. Однак, зважаючи на двосторонні домовленості та загальну динаміку євроінтеграційного процесу, графік було переглянуто — українська сторона успішно виконала завдання із випередженням.

Що це означає на практиці?

Розширення переговорного процесу. Вже завтра очікується відкриття ще двох переговорних кластерів. У разі позитивного рішення Україна матиме відкритими 4 із 6 передбачених переговорних кластерів. Це суттєвий прогрес, який підтверджує високий темп імплементації європейських норм.

Прогрес у Кластері №1 («Основи»). Ухвалення закону №16119 є одним із ключових індикаторів (бенчмарків) для виконання вимог за фундаментальним Кластером №1. Відповідно до нової методології розширення ЄС, цей кластер відкривається найпершим і закривається найостаннішим, а успіхи в ньому визначають швидкість просування за всіма іншими напрямками.

Послідовна «домашня робота» та виконання взятих на себе зобов’язань залишаються головними інструментами нашої європейської інтеграції. ГО «Євроатлантичний курс» продовжує моніторинг та аналіз виконання рекомендацій Європейської комісії на шляху України до повноправного членства в ЄС.

Висновок щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України».

Чому це важливо саме зараз?
Євросоюз запровадив жорсткий Регламент EUDR (2023/1115). Його суть проста: з 2026–2027 років ЄС закриває свої кордони для будь-якої деревини, паперу, меблів чи агропродукції, якщо виробник не доведе, що для цього не вирубувалися ліси. Немає національного закону та системи простежуваності з геолокацією? Митниця ЄС просто розвертає фури й контейнери назад.
Законопроєкт № 15352 це:
✅ Виконання ключового індикатора програми Ukraine Facility (Реформа 4), від якого залежать мільярдні транші допомоги.
✅ Пряме просування у найважчому Кластері 4 «Зелений порядок денний» на переговорах про вступ до ЄС.
✅ Захист тисяч українських експортерів та робочих місць в агросекторі, деревообробці та меблевій галузі.
Але є одне велике «АЛЕ»: попереду робота над правками! Перше читання це лише фундаментальна рамка. Глибокий юридичний аналіз показує, що текст до другого читання треба суттєво допрацьовувати, аби Брюссель дійсного його визнав:
1.Захистити виробників паперу і меблів: У першому читанні з-під дії закону випадково випали коди УКТ ЗЕД груп 47, 48 та 94 (целюлоза, папір, меблі). Якщо це не виправити, наші меблі підпадуть під пряме ембарго.
2. Прибрати бюрократичну тяганину для фермерів: Замість паперової довідки під кожну партію товару для дрібних фермерів має діяти разова спрощена декларація.
3. Санкції мають бути європейськими: Штрафи мають прив’язуватися до % від обороту компанії, як у ЄС, а не бути символічними відписками.
4. Реальні дедлайни: Відтермінування контролю до 2030 року, яке є в поточній редакції, ЄК не зарахує — правила мають запрацювати до 2027 року.

Повний текст висновків доступний тут.
Підсумок:
Ухвалення за основу Законопроєкту № 15352 є перемогою. Тепер завдання експертів, народних депутатів та уряду – підготувати якісну таблицю правок до другого читання, щоб закон дійсно працював на захист країни, бізнесу та нашого євроінтеграційного руху!
#Євроінтеграція #Законопроєкт15352 #EUDR #Кластер4 #UkraineFacility #Експорт #Довкілля #УкраїнаЄС

Ключові висновки звіту:
Інституційна криза та загроза «декаплінгу»: Станом на початок вересня 2026 року процес виконання євроінтеграційних зобов’язань перебуває у стані гострого розриву між прийняттям декоративних рішень і реальним впровадженням реформ. Вихолощення Урядом Антикорупційної стратегії та спроби відкликати євроінтеграційні закони під приводом кадрових ротацій спричинили критичне занепокоєння західних союзників та актуалізували в Брюсселі ризик роз’єднання (декаплінгу) переговорних треків України та Молдови.

Фінансовий розрив у €49,5 млрд: Системне прострочення ухвалення підзаконних та законодавчих актів призвело до формування критичної фінансової прогалини. З них €26,0 млрд заблоковано через невиконання «маяків» Кабміном та Парламентом (у тому числі через затримку підпису законів в ОП), а €23,5 млрд становлять непокритий дефіцит, під який донори відмовляються надавати гарантії до реального виконання реформ у блоці Fundamentals.

Блок Fundamentals (Суди, САП, НАБУ, ДБР): Незважаючи на ухвалення закону про уніфікацію декларування суддів (№ 4905-ІХ), у Кримінальному процесуальному кодексі досі збережено шкідливі «правки Лозового» (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК), а урядовий трек реформування ДБР та конкурсного відбору Генерального прокурора фактично саботується. Водночас критично важливим є негайне ухвалення законопроєкту № 15569 про автономну експертну службу НАБУ (індикатор Ukraine Facility на €124 млн).

Застій у Кластері 4 («Зелений порядок денний»): У секторах транспорту, енергетики та довкілля спостерігається системний застій. Блокується закон про ринок залізничного транспорту, прострочено ухвалення Другого Національно визначеного внеску (NDC) до Паризької угоди, закону проти вирубки лісів (EUDR) та створення Системи торгівлі квотами на викиди (ETS), що піддає український експорт ризику вуглецевого мита ЄС (CBAM).

Ознайомитися з повним текстом розширеної редакції аналітичного звіту, порівняльними таблицями відповідності законодавству ЄС та переліком першочергових рекомендацій можна нижче.
Повний текст поданого звіту

• Проєкт Закону України про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел
• Проєкт Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів»
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа
• Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконне переміщення, депортацію, невиправдану затримку репатріації дитини, вербування та використання дитини у військових цілях представником іноземної держави
• Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про основні засади молодіжної політики” щодо удосконалення механізмів фінансового забезпечення реалізації молодіжної політики
• Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України і Кримінального процесуального кодексу України та Закону України “Про санкції” щодо встановлення відповідальності за порушення спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)
• Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану
• Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо деяких питань проведення конкурсу на посаду судді
• Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про місцеві державні адміністрації” та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення законності в діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування
• Проєкт Закону України про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо удосконалення процедур подання та перевірки декларацій доброчесності суддів
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі
• Проєкт Закону про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення норм законодавства у сфері питного водопостачання та водовідведення
• Проєкт Закону про внесення змін до статті 9-7 Закону України “Про альтернативні джерела енергії”
• Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України “Про прокуратуру” щодо відновлення інституційної незалежності органів, що здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у справах про корупційні правопорушення
• Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження заборони електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах
• Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо боротьби з проявами дискримінації
• Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення захисту прав людини під час проведення обшуку
• Проєкт Закону про внесення зміни до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України щодо розширення підслідності Національного антикорупційного бюро України
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері донорства крові та компонентів крові
• Проєкт Закону про захист від субсидованого імпорту
• Проєкт Закону про захист від демпінгового імпорту
• Проєкт Закону про внесення змін до статті 284 Кримінального кодексу України щодо відповідальності капітанів суден за ненадання допомоги людям, які зазнають або зазнали лиха
• Проєкт Закону про аптечну діяльність

1. What has happened?

The Verkhovna Rada of Ukraine has adopted a law that significantly alters the balance of power within the national anti-corruption framework. As a result, the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine (NABU) and the Specialized Anti-Corruption Prosecutor’s Office (SAPO) have effectively lost their institutional independence and have been subordinated to the Prosecutor General.

2. Why is this critical?

This law constitutes a breach of one of Ukraine’s core obligations to the European Union: ensuring the institutional independence of anti-corruption bodies. Its adoption could jeopardize the opening of accession negotiations with the EU, expected in autumn 2025.

3. Which provisions are being violated?

• Article 255 and Annex XL of the EU–Ukraine Association Agreement
• Article 5(3) of EU Directive 2017/1371 (PIF Directive)
• European Commission Recommendation No. 1 for candidate status
• Standards of GRECO (Group of States against Corruption) and the Venice Commission

4. What needs to be done?

• Halt the signing of the law by the President
• Initiate a reconsideration of the law by the Verkhovna Rada
• Remove provisions that place NABU and SAPO under the authority of the Prosecutor General
• Involve the Venice Commission in providing an expert legal assessment

5. Conclusion

Law No. 4555-IX contradicts EU law, undermines the independence of Ukraine’s anti-corruption institutions, and poses a direct threat to the country’s European integration trajectory.

• Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання діяльності Вищої ради правосуддя
• Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо усунення недоліків регулювання укладення угод про визнання винуватості та розширення кола суб’єктів кримінальної відповідальності за незаконне збагачення
• Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового і удосконалення адміністрування акцизного податку
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо провадження господарської діяльності у сфері ресторанного обслуговування
• Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності податкових органів
• Закону про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов провадження господарської діяльності у сфері рекреаційного обслуговування
• Проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів
• Проєкт Закону про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України складових безпілотних систем, що ввозяться фізичними особами
• Проєкт Закону про внесення змін до розділу XXI Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом складових безпілотних систем, що ввозяться фізичними особами
• Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо спрощення закупівель сільськогосподарської продукції українського виробництва
• Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення порядку оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях до вимог Директиви Ради ЄС № 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість
• Проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку сплати митних платежів до вимог Директиви Ради ЄС № 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість та до Закону України “Про поштовий зв’язок” щодо окремих питань здійснення міжнародного поштового обміну
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Антимонопольного комітету України
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшої гармонізації законодавства про компанії із законодавством Європейського Союзу
• Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про публічні електронні реєстри” щодо забезпечення безперервного функціонування публічних електронних реєстрів
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур нагляду за кібербезпекою та запровадженням європейських схем сертифікації кібербезпеки
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини у відповідність до актів права Європейського Союзу
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та у сфері благополуччя тварин у відповідність до актів права Європейського Союзу
• Проєкт Закону про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства
• Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо механізму врегулювання податкового боргу постачальника “останньої надії” на ринку електричної енергії
• Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про місцеві державні адміністрації” та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні

• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур нагляду за кібербезпекою та запровадженням європейських схем сертифікації кібербезпеки
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та у сфері благополуччя тварин у відповідність до актів права Європейського Союзу
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини у відповідність до актів права Європейського Союзу
• Проєкт Закону “Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства”
• Проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшої гармонізації законодавства про компанії із законодавством Європейського Союзу
• Проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні електронні реєстри» щодо забезпечення безперервного функціонування публічних електронних реєстрів
• Проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Антимонопольного комітету України
• Проєкт Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо механізму врегулювання податкового боргу постачальника “останньої надії” на ринку електричної енергії

• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання діяльності Вищої ради правосуддя
• Проєкт Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо усунення недоліків регулювання укладення угод про визнання винуватості та розширення кола суб’єктів кримінальної відповідальності за незаконне збагачення
• Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо провадження господарської діяльності у сфері ресторанного обслуговування
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов провадження господарської діяльності у сфері рекреаційного обслуговування
• Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності податкових органів
• Проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів
• Проєкту Закону про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України складових безпілотних систем, що ввозяться фізичними особами
• Проєкт Закону про внесення змін до розділу XXI Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом складових безпілотних систем, що ввозяться фізичними особами
• Проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового і удосконалення адміністрування акцизного податку
• Проєкт закону про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо спрощення закупівель сільськогосподарської продукції українського виробництва
• Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення порядку оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях до вимог Директиви Ради ЄС №2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість
• Проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку сплати митних платежів до вимог Директиви Ради ЄС №2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість та до Закону України “Про поштовий зв’язок” щодо окремих питань здійснення міжнародного поштового обміну

У неділю Соціал-демократична партія (СДПН) Олафа Шольца святкувала перемогу на місцевих виборах у східній німецькій землі Бранденбург.

Попри те, що цей регіон вважається оплотом соціал-демократів, цього разу перемога була далеко не очікуваною.

Відрив від ультраправої “Альтернативи для Німеччини” (“АдН”), що прийшла другою, соціал-демократам вдалося скоротити тільки в останні тижні, що зрештою призвело до крихкої переваги СДПН (30,9%) над “АдН” (29,2%) на 1,7 відсоткового пункту.

Успіх у Бранденбурзі мав би принести полегшення канцлеру Німеччини. Те, чи зможе його партія уникнути катастрофи й втримати регіон, вважали вкрай важливим для подальшої стійкості урядової коаліції і політичного майбутнього Олафа Шольца.

Але ні перемога його партії, ні тимчасове заспокоєння не стали однозначними для канцлера.

Більшість спостерігачів за бранденбурзькими виборами зійшлися на думці, що СДПН вдалося забезпечити свій успіх передусім завдяки популярності місцевого прем’єр-міністра Дітмара Войдке, дистанціюванню останнього від канцлера та страху виборців перед приходом до влади “АдН”.

Інший критичний момент: хоча у регіоні вдалося не допустити перемоги проросійських ультраправих, СДПН, схоже, доведеться співпрацювати з іншою проросійською партією – ліворадикальним “Альянсом Сари Вагенкнехт” (BSW), що прийшов третім лише через дев’ять місяців після створення.

Консерватори від ХДС посіли тільки четверте, останнє місце, а менші партії, що входять до коаліції на національному рівні, – “Зелені” та вільні демократи – до бранденбурзького ландтагу взагалі не пройшли.

Із завершенням виборів у Бранденбурзі, а також у Саксонії та Тюрингії, що пройшли на початку вересня, у Німеччині фактично стартує кампанія виборів-2025, у яку керівна коаліція в Берліні заходить у передсмертному стані, а прихильні до Росії ліво− і праворадикали – з посиленими позиціями.

Для нас же важливо те, що останні не лише матимуть більший вплив на політику у трьох східних регіонах, а й формуватимуть настрої загальнонаціональної кампанії, у тому числі стосовно підтримки України.

Перемога без Шольца

Для соціал-демократів Бранденбург – непересічний регіон. Це єдина земля на сході країни, яку з 1990 року вони безперервно очолювали. А ще саме у цій землі, в Потсдамі під Берліном, живе канцлер Олаф Шольц із дружиною.

Коли соціал-демократи святкували перемогу, Шольц був за 6 тисяч кілометрів від дому, у Нью-Йорку. Приблизно так само далеко він тримався й від виборчої кампанії, незважаючи на те, що живе у Потсдамі.

Увесь Бранденбург був обвішаний плакатами із зображенням Дітмара Войдке, що пропрацював на посаді очільника земельного уряду 11 років, у тому числі з жартівливими написами на кшталт “Якщо лисина – то Войдке”.

Шольца не було видно ні у агітації, ні на публічних заходах. І невипадково.

Войдке вирішив максимально відсторонитися від непопулярного глави уряду, вважаючи, чи рішення урядової коаліції та фігура Шольца тягнуть партію на дно. І як виглядає, не прогадав.

65% усіх жителів Бранденбурга вважали Войдке хорошим регіональним прем’єром, а 50% заявляли, що переобрали б його главою уряду на гіпотетичних прямих виборах, тоді як головні кандидати від ХДС і “АдН” отримали би лише по 9%.

Водночас 74% виборців СДПН у Бранденбурзі кажуть, що коаліція у Берліні через суперечки практично недієздатна, а 61% – що Шольц не відповідає лідерським зобов’язанням.

Войдке намагався здобути голоси, переконуючи виборців у хороших економічних кроках регіонального уряду.

Наприклад, вказував на отримання згоди Tesla відкрити свій перший величезний завод у Бранденбурзі, де працевлаштовані 12 тисяч людей. Натомість рішення коаліції в Берліні заборонити імпорт російської нафти через повномасштабне вторгнення Росії в Україну вплинуло на нафтопереробний завод PCK Schwedt, що був змушений шукати нових постачальників.

Іншим важливим фактором перемоги СДПН називають страх місцевих виборців допустити ультраправих до влади. На ньому, до речі, Дітмар Войдке й зіграв, поставивши ультиматум: або я, або “АдН”. Він поставив на карту все та пообіцяв піти з посади лідера СДПН у Бранденбурзі, якщо “Альтернатива для Німеччини” виграє.

Вважають, що завдяки цій стратегії він і досягнув успіху. Опитування з початку 2023 року віддавали перемогу “АдН” і тільки результат голосування перетасував таблицю переможців.

Виборців вдалося мобілізувати, і явка була рекордною (майже 73%), при цьому 75% виборців СДПН в опитуванні Infratest Dimap заявили, що сприймають соціал-демократів критично, але проголосували за них, бо не хочуть посилення “АдН”.

Від цієї стратегії, утім, постраждали менші партії, в яких соціал-демократи “висмоктали” підтримку. “Зелені” та вільні демократи не подолали виборчий бар’єр, а консерватори ХДС залишились розчарованими з усього 12,1% підтримки.

Тепер на соціал-демократів чекає непростий і навіть малоприємний етап формування коаліції.

Союз із “друзями Путіна”

Результат голосування різко обмежив можливості альянсів для соціал-демократів.

Союз із “АдН” у Войдке категорично відкидають. Між тим ультраправі будуть не просто в опозиції. Вони отримали так звану блокуючу меншість мандатів та зможуть блокувати важливі рішення – наприклад, зміни до конституції землі або призначення суддів конституційного суду.

Та повернемось до коаліційних варіантів. Можливими залишаються два сценарії: з ХДС та з BSW або тільки з BSW.

Коаліція тільки СДПН і ХДС неможлива, оскільки для неї партіям не вистачає одного мандата.

Перший, трипартійний варіант коаліції вважається малореальним, оскільки християнські демократи вже заявили, що виборці не дали партії мандата для входження в уряд, тому ХДС готова працювати у парламентській опозиції. Утім, партія все ж готова взяти участь у попередніх переговорах про формування уряду, та, знову ж таки, шанси на її входження до коаліції не здаються великими.

Найбільш імовірний сценарій – і це погана новина – що бранденбурзька СДПН почне переговори з проросійськими ліворадикалами Сари Вагенкнехт, які виступають проти підтримки України зброєю і за “мир” з РФ на путінських умовах.

Дітмар Войдке, оцінюючи перспективи майбутнього союзу, сказав, що політичної стабільності буде досягти нелегко. А генеральний секретар СДПН у Берліні Кевін Кюнерт заявив, що дуже мало знає про регіональну політичну стратегію BSW, натомість, якщо почнуться переговори, то він очікує на відкриття “скриньки Пандори”.

Ще до місцевих виборів у трьох східних землях лідерка партії Сара Вагенкнехт висунула умовою для майбутніх коаліцій у місцевих парламентах проросійську позицію щодо України – при тому, що компетенції регіональних урядів ніяк не пов’язані із зовнішньою політикою, яку проводить федеральний уряд.

Співлідерка BSW Аміра Мохаммед Алі підтвердила проросійський ультиматум для можливої коаліції. Вона заявила, що новий уряд у Потсдамі повинен буде висловитися на користь мирних переговорів із Росією і проти розміщення нової американської зброї, зокрема ракет “Томагавк”, у Німеччині, яке нещодавно підтримав уряд у Берліні.

“Ми вважаємо, що уряд землі повинен висловитися через Бундесрат за більш мирну зовнішню політику, а також проти розміщення ракет середньої дальності”, – заявила Мохаммед Алі.

Тепер питання у тому, чи піде СДПН на зовнішньополітичні поступки “друзям Путіна”.

На федеральному рівні у партії заявили, що не давали ніяких вказівок місцевому осередку щодо формування коаліцій. А Дітмар Войдке каже, що партія BSW змішує федеральні та земельні питання.

“У землі Бранденбург немає ні власного міністерства закордонних справ, ні власного міністерства оборони”, – натякнув Войдке на те, що рішення щодо зовнішньої політики повинні опинитись поза межами коаліційних обговорень.

Зрештою, оглядачі прогнозують, що СДПН та BSW мали б дійти згоди щодо важливих місцевих питань – особливо з огляду на те, що лідер бранденбурзького BSW Роберт Крумбах протягом понад 40 років був членом Соціал-демократичної партії і лише цього року приєднався до “Альянсу Вагенкнехт”.

Проблеми у Шольца

Як уже йшлося вище, бранденбурзька перемога не стала великим полегшенням для Шольца.

Навпаки, вона показала, що соціал-демократи здатні пришвидшеними темпами наростити підтримку, якщо тримають дистанцію від канцлера. Тож майже гарантовано на главу уряду далі чекають турбулентні часи – потрібно переконати однопартійців, що він здатний привести партію до перемоги восени наступного року.

Зробити це йому потрібно буде в умовах, коли його урядова коаліція продовжує пробивати рейтингове дно. Нещодавнє опитування показало, що тільки 3% німців хотіли б знову побачити при владі коаліцію СДПН, вільних демократів та “Зелених”.

А сам Шольц залишається найнепопулярнішим канцлером з часів возз’єднання Німеччини.

У лавах соціал-демократів вже тривалий час лунають голоси, чи не замінити на наступних виборах Шольца на більш популярного міністра оборони Бориса Пісторіуса. Чи вдалося переможним результатом у Бранденбурзі заспокоїти занепокоєних, наразі відповісти важко.

Турбулентність відчуватиметься не тільки у власній партії Шольца, а й у коаліції. Вільні демократи, які не набрали і одного відсотка у Бранденбурзі, борються за виживання та проходження до наступного федерального парламенту. В партії лунають заклики розірвати зв’язки з ослабленою коаліцією, хоча партійний лідер Крістіан Лінднер наразі обмежується тільки натяками на вихід та висуває умови до коаліційних партнерів, задоволення яких вимагає до середини грудня. А попереду ще ухвалення бюджету в Бундестазі, в якому ключовим для нас є питання військової підтримки.

І нарешті, Шольц не зможе ігнорувати зростаючу симпатію виборців до “Альтернативи для Німеччини” та BSW, які вже отримали більшу роль у трьох східних землях і націлюються на те ж на федеральному рівні. Шольц уже запровадив контроль на кордонах Німеччини, аби відреагувати на занепокоєння виборців двох радикальних партій міграційною політикою.

Наскільки він готовий коригувати свій курс далі і чи не зачепить ця корекція курсу підтримку України?

Останні проблеми з фінансуванням допомоги України під час бюджетних обговорень показали, що це не виключено.

Чи не почуємо ми ближчим часом від Шольца більше закликів до миру між Україною та Росією? Або й до територіальних поступок чи інших неприємних Києву компромісів?

Виборча кампанія, що починається у Німеччині, дасть відповіді на ці питання, а “ЄвроПравда” стежитиме за нею.

Автор: Христина Бондарєва,

журналістка “Європейської правди”

Source: Європейська правда